А чому це Amnesty International так перейнялася забороною Компартії в Україні?

Шановна в цивілізованому світі організація Amnesty International заявила про кричуще порушення прав людини в Україні. Це прозвучало відразу ж після того, як окружний адміністративний суд задовольнив позов Мін’юсту і заборонив діяльність Комуністичної партії, а також всього, що з нею пов’язане – включаючи публічне використання радянської символіки. Джон Далхусен, директор Amnesty International у Європі та Центральній Азії, назвав заборону такою, що не відповідає реалізації права громадян на свободу самовираження. Ідейні комуністи повинні мати можливість виражати свої погляди без страху переслідування, категорично наполягає цей пан.

Дуже цікаво почути у зв’язку з цим думку ідеологів Amnesty International з приводу того, що свої погляди можуть і повинні безбоязно, навіть публічно висловлювати ті, кому близькі нацизм і фашизм. Між іншим, історична хронологія ХХ століття, яке стало, на думку дослідників, серед яких – український філософ Мирослав Попович, – найкривавішим, свідчить: спочатку в Петрограді до влади прийшли комуністи. Це був 1917 рік. Фашизм як ідеологія, що стала фундаментом однойменного політичного режиму, оформився в Італії тільки в 1919 році. І лише у 1924 році в Німеччині сформувався націонал-соціалізм, для стислості позначений як нацизм. Муссоліні, а пізніше – і Гітлер не приховували, що комуністи близькі їм по духу. А лідер німецьких нацистів довго і міцно дружив з лідером радянських комуністом товаришем Сталіним.

Про це довгий час було не прийнято говорити. Зокрема німецька таємна поліція – гестапо – створювалася, як тепер кажуть, за форматом ВЧК-ОГПУ-НКВД. Замислившись над створенням мережі концентраційних таборів, Гітлер доручив Генріху Гіммлеру вивчити досвід ГУЛАГу. До 1930 року на карті світу не було виправно-трудових таборів, де відкрито, за нормами радянських законів, використовували каторжну рабську працю і масово знищували людей.

Хочеться запитати пана Джона Далхусена: це не є кричущим порушенням прав людини? А сотні тисяч сфабрикованих справ “ворогів народу”? А “Червоний терор” – ліцензія на масові вбивства? Його проголосили Декретом від 5 вересня 1918 року. Й окреслили мету: “залякування, арешти і знищення ворогів революції за принципом їхньої класової приналежності”. Хрещені батьки масового терору – комуністи Володимир Ленін і Фелікс Дзержинський. Їх іменами досі названі центральні вулиці багатьох українських міст. Не кажучи вже про Білорусь та Росію. Там навіть не думають змінювати назви, а в Москві взагалі хочуть відновити пам’ятник Дзержинському.

Комуністичні партії легально існують у країнах Західної Європи. Є Комуністична партія США, і ніхто не думає їх забороняти. Нехай собі ходять з червоними прапорами. Але справа в тому, що комуністи не керували масовими вбивствами в Америці. Комуністи не організували з 1922 по 1947 роки три масових Голодомори на всій території України (крім Західної). І займалися за велінням своїх лідерів масовою депортацією етнічних українців з території наших Галичини і Волині, переселяючи людей у Сибір і Казахстан. Комуністична партія Радянського Союзу була ініціатором геноциду кримських татар у 1944 році, наслідки якого – втрата більше третини представників цього етносу. Треба дізнатися, що думає Amnesty International з цього приводу.

Західна Європа ніколи не була під владою комуністичних режимів. Хоча принади його “дочок” – фашизму і нацизму – встигла скуштувати. Настільки, що фашизм заборонений по всьому світу. Тим, кого не вбивали, не депортували, не кидали в тюрми, табори і психушки, не зрозуміти тих, для кого ці жахи – не таке вже далеке минуле.

Ідеологія комунізму є ідеологія і практика терору, насильства, неправових держав. Тому про дотримання прав людини комуністами в історії хоча б України не згадується. Єдина проблема: диктатор Сталін, ігноруючи реальне положення справ, присвоїв комуністам перемогу над фашизмом і нацизмом. Та ще до того ж взяв участь у трибуналі. Якби комуністи отримали свій Нюрнберг, до логічної заборони цієї тоталітарної ідеології не було б сьогодні питань.

Андрій Кокотюха

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *