У Вишгородському музеї відкрилася виставка

29 січня в Історичному музеї Вишгородського історико-культурного заповідника відбулася тематична виставка з нагоди вшанування пам’яті Героїв бою під Крутами.

Повідомляє сайт ВИШГОРОД СЬОГОДНІ з посиланням на КОДА.

Серед презентованих експонатів можна побачити копії світлин та історичних документів (фото поховальної процесії крутянців, схему бою, репродукцію картини А. Климка «Бій під Крутами»), штик та обойму гіль з гвинтівки Мосіна, що використовувалась у ті часи. Частина предметів нині зберігається у фондах ВІКЗ. Подивитись виставку можна за адресою: вул. Грушевського, 1.

Трохи історії. На початку січня 1918 р. більшовики встановили контроль у Харківській, Катеринославській та Полтавській губерніях та розгорнули наступ на Київ. Центральна Рада УНР мала в підпорядкуванні окремі українізовані частини колишньої російської армії та сформовані із добровольців підрозділи: курінь Січових стрільців на чолі з Є. Коновальцем, загони вільного козацтва, та сформований С. Петлюрою Гайдамацький Кіш Слобідської України. 24–27 січня 1918 р. запеклі бої розгорнулись за ст. Бахмач. Та українські війська змушені були залишити Бахмач і відступити до Крут. Їм на підкріплення у Крути направлено Першу Українську юнацьку (юнкерську) школу ім. Б. Хмельницького у складі чотирьох сотень (400–450 курсантів та 20 старшин) та близько 80 добровольців із підрозділів місцевого Вільного козацтва з Ніжина. До них приєднались перша сотня (116–130 осіб) новоствореного добровольчого Помічного Студентського куреня січових стрільців. За різними підрахунками, у Крутах 29 січня 1918 р. перебувало 420-520 українських воякiв і юнакiв та студентiв, озброєних 16 кулеметами та 1 гарматою на залiзничнiй платформi.

Весь день вони вели бій за станцію з 3000 більшовиків. Усі добре озброєні і з артилерією. Після запеклого бою, у присмерку, українські війська відступили зі станції Крути до своїх ешелонів. 27 студентів та гімназистів, які були в резерві, під час відступу потрапили у полон. Наступного дня вони були розстріляні або замордовані. Згодом їх поховали на Аскольдовій могилі у Києві.

За сучасними підрахунками, втрати українців під Крутами оцінюють у 70–100 загиблих. Серед них 37–39 вбитих у бою та розстріляних студентів i гімназистів. Нині відомі прізвища 20 з них. Втрати більшовиків убитими були втричі більші. Затримавши ворога на 4 дні, київські юнаки дали змогу укласти Брест-Литовський мир, що de-facto означав міжнародне визнання української незалежності. Трагічна загибель студентського куреня під Крутами стала символом патріотизму і жертовності в боротьбі за незалежну Україну.

В Україні відзначення бою під Крутами розпочалися лиш напередодні проголошення її незалежності. 29 січня 1991 р. з ініціативи Народного руху України, Студентської спілки, інших національно-демократичних організацій у Крутах встановлено березовий хрест, там же відбувся перший громадський мітинг. День пам’яті Героїв Крут як загальнодержавний захід почали відзначати в Україні згідно з Указом Президента (№ 15/07 від 15. 01. 2007 р.). Та ще 24 січня 2003 р. на 85-ту річницю бою було видано розпорядження «Про вшанування пам’яті Героїв Крут», яке передбачало організацію виставок, тематичних вечорів та конференцій, забезпечення широкого висвітлення цих заходів у ЗМІ. 2012 року на Аскольдовій могилі було встановлено пам’ятник крутянцям: виготовлений із дорогого каменю «козацький хрест» із висіченим тризубом та промовистою і символічною цитатою зі святого Євангелія: «Найбільша любов — життя покласти за друзів».