Як чеські політики сприймають Україну

“Європейська правда” вже не раз писала про риторику чеських політиків щодо подій в Україні. Прізвище президента Земана стало упізнаваним в нашій державі “завдяки” його пропутінській позиції.

Та й Чехію в цілому багато хто вважає однією з найпроблемніших держав ЄС, коли йдеться про ставлення до російсько-українського конфлікту.

Та перше враження не завжди є найвірнішим, тому є сенс розібратися: яким насправді є ставлення чеських політиків до Києва? Хто є друзями України в Чехії, чи багато їх? І чому Чехія, яка тривалий час гальмувала Угоду про асоціацію з Україною, зрештою схвалила її переважною більшістю голосів?

 

Президент проти прем’єра

Пропутінська позиція Мілоша Земана давно і “добре” відома в Україні, й не секрет, що вона надто часто збігається з позицією Кремля. Президент Чеської Республіки не раз заявляв, що Майдан не був демократичною революцією, підкреслював, що у ньому “брали участь фашисти”, і називав конфлікт на сході України “громадянською війною”.

Його заяви подобаються не всім. Чеські журналісти характеризують президента Земана (а разом з ним Комуністичну партію та деяких депутатів від Соціал-демократичної партії) як “носіїв російської пропаганди”.

Та виборці – це не лише експерти. А Земан знає, про що говорити, щоби сподобатися масам.

У листопаді 2015 року майже 60% чехів позитивно оцінювали закордонну політику свого президента!

І хоча такий високий рейтинг значною мірою обумовлений не “кремлівською темою”, а критичним ставленням Земана до біженців, підтримка чехами нинішнього президента є доволі зловісним знаком для України.

Водночас позиція чеського прем’єр-міністра Богуслава Соботки (члена партії ČSSD) суттєво відрізняється від президентської.

Прем’єр неодноразово виступав на захист українських інтересів, заявляв про підтримку територіальної цілісності України та називав дії Росії в Східній Україні вторгненням. Але попри те, що Соботка очолює найбільшу парламентську партію, на практиці проблеми України багато разів ставали темою гарячих дискусій не лише в стінах Сенату та Палати депутатів, а й всередині його політсили.

Між економічними інтересами та пам’яттю про окупацію

Серед членів Чеської соціал-демократичної партії (ČSSD), що набрала найбільшу кількість голосів на минулих парламентських виборах, є різні точки зору на сучасні проблеми України.

Зараз позицію партії можна охарактеризувати як помірно проукраїнську: соціал-демократи підтримують більшість ініціатив Києва, виступають за дипломатичне вирішення конфлікту на Донбасі та проти постачання зброї українській армії.

Та програма ČSSD, звісно ж, не формується навколо України, це не є ключовим питанням, щодо якого має бути єдність у партії.

Партія декларує, що її мета – покращення соціального становища в Чехії, а пріоритет зовнішньої політики – підтримка чеської економіки через торгівлю з ЄС та країнами BRICS (в тобто тому числі – з Росією).

А це означає, що від ČSSD навряд чи можна очікувати тривалого жертвування інтересами чеських громадян задля підтримки Києва.

Та й вже зараз думки багатьох членів ČSSD з українського питання суперечать лінії партії.

В офіційному блозі соціал-демократів є допис партійця Мілана Урбана про важливість для Чехії сумного історичного досвіду (пов’язаного з Москвою), підтримки демократії, а також зобов’язань Чехії перед ЄС та НАТО.

Війна на сході України, зазначив політик, є конфліктом між глобальними гравцями за економічні та силові позиції. На його думку, у цій ситуації Чехія не має іншого вибору, окрім як захищати власні економічні інтереси та опиратися впровадженню і продовженню санкцій проти Росії, які, зрештою, для вирішення проблеми є “просто символічними”, натомість для Європи несуть загрозу рецесії.

А депутат від ČSSD Станіслав Гумл раніше навіть заявляв, що малайзійський Boeing 777 над Донбасом збила українська армія за наказом американських спецслужб.

Втім, ČSSD як партію важко назвати русофілами.

“Світ не є і не буде чорно-білим, але це не означає, що ми можемо дозволити собі нерішучу реакцію на те, що сталося в Криму”, – написав у тому ж партійному блозі міністр закордонних справ Любомир Заоралек після анексії Криму, додавши, що кримський “референдум” проводився під дулами автоматів.

А голова Сенату, соціал-демократ Мілан Штєх навіть заявив, що ЄС мав би надати Україні реальну можливість членства попри всі складнощі.

Для повноти картини додамо: тоді у відповідь Штєху інший член ČSSD Радім Моравчік зазначив, що для претендування на статус члена ЄС Україна повинна позбавитися впливу олігархів та “припинити систематичне пропагування символіки Третього рейху”.

ANO: “не згодні з поділом України”

На адресу партії ANO, що зайняла друге місце на минулих парламентських виборах і увійшла до коаліції, часто лунають докори через відсутність чіткої програми.

Виразної позиції щодо України у ANO також немає, а у членів партії виникають складнощі при спробі сформулювати єдину позицію щодо санкцій проти Росії.

У березні 2014 року міністр оборони Мартін Стропніцкі (ANO) виступив за впровадження санкцій, тоді як лідер партії Андрей Бабіш заявив, що вони не мають сенсу, а також виступив проти надання фінансової допомоги Україні в розмірі 50 млн чеських крон.

Водночас Бабіш підтримав Київ у боротьбі з сепаратистами та порівняв дії Путіна з гітлерівською окупацією Судетів: “Ми не згодні з поділом України на дві держави. Подібну ситуацію ми добре пам’ятаємо. Вона стосувалась Чехословаччини та сталася в 1938 році”.

Загалом українське питання стоїть на порядку денному партії ANO значно менш гостро, ніж для ČSSD.

Чеські комуністи: “Україні загрожує фашизм”

Програма KSČM (Комуністичної партії Чехії та Моравії) не дивує.

Компартія підтримує вихід країни з НАТО та ліквідацію Альянсу в цілому. А з українського питання позиція комуністів – виключно проросійська.

Хоча офіційно партія уникає визнання Криму частиною Росії, її керівники часто говорять про справедливість кримського “референдуму”, а кілька депутатів-комуністів були з візитами на окупованому півострові чи в контрольованій сепаратистами частині Донбасу.

Чеські комуністи – палкі прихильники теорії змов.

У блозі KSČM партійці пишуть, що у всіх українських проблемах винен Обама, який прагне війни в Європі. Чимало статей про “звірства української армії” та “змову сіоністів проти Донбасу” (який вперто називають “Домбасом”) з посиланням на “ресурси Новоросії”.

TOP 09, ODS та KDU-ČSL:
“підтримати Україну – наш обов’язок”

Опозиційна TOP 09 є однією з найбільш проукраїнських партій, представлених у чеському парламенті.

За програмою, написаною до виборів 2013 року (на них партія здобула 4-те місце), пріоритетом зовнішньої політики є активна співпраця з ЄС і НАТО. Партія виступає за розширення Євросоюзу.

Окремий абзац у програмі присвячений Російській Федерації: TOP 09 визначає її як потенційно важливого торговельного партнера, однак звертає особливу увагу на авторитарні риси та “не цілком зрозуміле правове середовище” сучасної Росії.

Отже, підтримка руху України до ЄС є логічним продовженням засад партії.

Серед найактивніших захисників інтересів України – засновники TOP 09 Карел Шварценгберг та Мірослав Калоусек. (Інтерв’ю Шверценберга від травня 2014 року читайте на сторінках ЄП).

Шварценберг не раз наголошував, що у війні в Україні беруть участь російські війська, а Калоусек заявляв наступне: “В ситуації, коли російські збройні сили дійсно знаходяться в Україні, […] дуже наївно думати, що Чехія потенційно не в меню”.До слова, у травні 2015 року Росія заборонила в’їзд на свою територію чотирьом чеським політикам, серед яких троє були членами TOP 09. У відповідь Шварценберг сказав, що вважає за честь бути в цьому списку.Схожу позицію стосовно України займають партії ODS та KDU-ČSL.Консерватори з ODS (Громадянської демократичної партії) порівнювали анексію Криму з вторгненням Гітлера у Чехословаччину, заявляли про абсурдність зняття санкцій з Росії до повернення півострова під українську юрисдикцію, засуджували проросійську політику Земана та закликали опиратися кремлівській пропаганді задля збереження суверенітету Чеської Республіки.Християнсько-демократичний союз KDU-ČSL, який, до слова, входить до урядової коаліції, також не визнає анексію Криму легітимною. Ця партія неодноразово підкреслювала готовність допомогти Києву на шляху до ЄС, а також заявляла, що Україна має бути неподільною.

Чеські націоналісти та “розгул фашизму” в Україні

Партія Úsvit – Національна коаліція – представлена в нижній палаті парламенту і є крайньо правою. Вона виступає за введення прямої демократії, низьких податків та жорсткої імміграційної політики.Євроскептицизм, виразний антиамериканізм та симпатія до Росії об’єднують Úsvit з її ідеологічним супротивником – Комуністичною партією.Не дивно, що позиція щодо України у правих радикалів та у комуністів також дуже схожа.Критика України членами Úsvit вщухла у 2015 році, коли через внутрішні міжусобиці з партії вийшла частина депутатів та утворила нову політичну силу SPD (“Свобода і пряма демократія”). Саме ці політики вирізнялись найбільш українофобськими заявами.Очолив SPD депутат Томіо Окамура, відомий своїм закликом до ромів виїхати з Чеської Республіки і створити власну державу на території Індії, а також різкою критикою робочої міграції до Чехії (у цьому контексті недобрим словом він неодноразово згадував і українців).Політика часто називають фашистом та расистом, але сам він звинувачує у фашизмі… постреволюційну Верховну раду.Війну на Донбасі, на його думку, звісно ж, спровокували США.Ще один колишній член Úsvit, а нині – представник SPD Мілан Шарапатка у лютому 2014 року заявив, що Україна може бути розділеною, тому що “ніколи в історії, навіть на короткий період, не існувала як самостійна держава”.

Угода про асоціацію: чеський зрив ратифікації

Позиції чеських депутатів щодо України не є проблемою, що існує сама по собі – вони напряму впливають на нашу державу.Найвиразніше цей вплив проявився під час ратифікації Угоди про асоціацію з Україною.Як відомо, Чехія стала однією з останніх країн, які ратифікували нашу Угоду,а голосування багато разів переносилося і одного разу навіть було зірване в останній момент через процедурний протест комуністів.KSČM виступила проти Угоди з Україною через “невиконання базових передумов для приєднання до європейської 28-ки” (хоча це відверта маніпуляція, про долучення України до ЄС не йшлося).  А під час остаточного обговорення документа депутат від KSČM Станіслав Мацковік назвав українську владу “напівфашистським режимом”. Комуністів – так само очікувано – підтримав націоналіст Томіо Окамура.Водночас правляча ČSSD, а також партії ODS, TOP 09 та KDU-ČSL активно підтримували ратифікацію Угоди. “Нашим обов’язком є допомогти цій європейській країні”, – переконував парламентарів Карел Шварценберг.Голова партії TOP 09 Мірослав Калоусек різко розкритикував антиукраїнську риторику деяких депутатів, емоційно звинувативши їх у бажанні догодити Кремлю, вдавшись навіть до непарламентських висловів: “Будь ласка, припиніть вчити демократії Україну і використовувати неадекватні аргументи для змагань у тому, хто Путіну раніше та глибше залізе між сідницями”.Незважаючи на те, що деякі члени ČSSD та ANO виступали проти європейської інтеграції України, обидві партії врешті-решт проголосували за ратифікацію Угоди про асоціацію. Всі присутні парламентарі від ODS, TOP 09 та KDU-ČSL також проголосували “за”.Більше того, у підсумку майже всі депутати навіть від ультраправої Úsvit віддали свої голоси за ратифікацію Угоди; лише двоє депутатів утрималися. Комуністична партія одностайно проголосувала “проти”.Отже, результати голосування не завжди відповідають риториці окремих депутатів – на щастя для України.Дехто з депутатів вирішив не йти всупереч лінії партії. Свою роль відіграло й те, що Чехія була однією з останніх країн, що проводили ратифікацію Угоди, через що Прага була під певним тиском з боку інших країн ЄС.

В умовах тісної інтеграції рішення всупереч європейського консенсусу можуть дорого коштувати окремій країні.

Що це означає для України?

Добрим висновком є те, що наразі країни ЄС здатні впоратися з внутрішніми українофобськими силами – принаймні у Центральній Європі.

Агресивна риторика, що йде в ногу з кремлівською пропагандою, поки ще не змогла зупинити Угоду про асоціацією.

Однак не надто втішним підсумком є те, що і досі лишаються політики і навіть цілі партії, які вважають поділ України легітимним, а сучасну владу – фашистською, і їхня риторика не слабне від початку Євромайдану.

Для Києва це – другий, західний інформаційний фронт, що несе в собі загрозу не лише для України, а й для ЄС.

Джерело: eurointegration.com.ua

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *